11 листопада російська ракета влучила у висотну будівлю в Кривому Розі, вбивши жінку та трьох дітей. На Донецькому фронті сталася драматична подія: росіяни зруйнували дамбу Кураховського водосховища в Старих Тернах, що спричинило швидке підняття рівня річки Вовча. Ця дія мала на меті порушити українську логістику та потенційно перерізати шляхи постачання до обложеного Кураховського.

13 листопада СБУ провела видовищну спецоперацію в Севастополі. Внаслідок вибуху замінованого автомобіля загинув капітан Валерій Траньковський, начальник штабу 41-ї бригади ракетних катерів, відповідальної за ракетні обстріли Вінниці та Одеси.

14 листопада ситуація навколо Куп'янська стала критичною. Російським бронеколонам вдалося проникнути в саме місто, скориставшись елементом несподіванки та українською військовою формою (воєнний злочин). Хоча СБУ оголосила про відбиття атаки та знищення ворожої техніки, російська присутність у межах міста підтвердила високу динаміку бойових дій. Одночасно в Сибіру були помічені потяги з потужною північнокорейською артилерією 170-мм M-1978 Koksan, що свідчить про подальшу ескалацію підтримки Пхеньяна. В Одесі нічний ракетний обстріл пошкодив головний теплопровід, залишивши тисячі мешканців без опалення.

15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц провів першу за два роки телефонну розмову з Володимиром Путіним. Президент Зеленський різко розкритикував цей крок, заявивши, що він «відкриває скриньку Пандори» та допомагає Путіну вийти з міжнародної ізоляції.

Третій тиждень листопада 2024 року приніс історичний зсув у динаміці конфлікту. Після місяців дипломатичних зусиль Україна отримала та негайно використала дозвіл на використання західної зброї далекого радіуса дії проти цілей глибоко всередині Росії, що збіглося з різким оновленням ядерної доктрини Росії.

16 та 17 листопада Росія завдала одного з найбільших авіаударів в історії війни, запустивши 120 ракет (включаючи гіперзвукові «Циркон» та «Кинджали») та 90 безпілотників. Основною ціллю була енергетична інфраструктура, що призвело до відключення електроенергії по всій країні. Українські ППО, вперше підтримані винищувачами F-16 у ролі перехоплювачів, зуміли збити 144 цілі. Трагічна кількість ударів включала 11 смертей у Сумах, де касетний боєприпас влучив у житловий будинок. Одночасно президент Джо Байден офіційно дозволив використання ракет ATACMS для атак на російську територію, цей крок також підтримали Велика Британія та Франція щодо ракет Storm Shadow/SCALP. 

19 листопада виповнилося 1000 днів з моменту повномасштабного вторгнення. Україна відзначила цю дату першим в історії ракетним ударом ATACMS по російському складу боєприпасів у Карачеві (Брянська область). Удар спричинив серію з 12 вторинних вибухів. У відповідь Володимир Путін підписав нову ядерну доктрину, яка знижує поріг застосування ядерної зброї. Відтепер Росія дозволяє таку відповідь навіть на звичайну атаку, якщо вона підтримується ядерною державою.

20 листопада Україна продовжила свій дальній наступ, вперше використавши британські ракети Storm Shadow для знищення підземного командного центру в Мар'їно (Курська область). Згідно з повідомленнями, в результаті нападу загинуло 18 російських офіцерів та сотні північнокорейських солдатів, а також було поранено генерала Валерія Солодчука. Пентагон оголосив про новий пакет допомоги (275 мільйонів доларів) та суперечливе рішення про передачу Україні протипіхотних мін, щоб уповільнити російські «м’ясні атаки» на Донбасі. Українська розвідка також розкрила план Росії «розділити Україну до 2045 року», який передбачав анексію сходу та створення маріонеткової держави в центрі, що підтверджує максималістські цілі Кремля, незважаючи на оціночні втрати в 700 000 людей.

21 листопада сталася безпрецедентна подія в історії збройних конфліктів: використання Росією нового типу балістичної ракети під час нападу на місто Дніпро. Хоча українська сторона спочатку ідентифікувала зброю як міжконтинентальну ракету РС-26 «Рубіж», остаточний аналіз та заява Володимира Путіна підтвердили, що це була ракета середньої дальності під назвою «Орешник», яка вразила промисловий завод «Південмаш». Експериментальна ракета рухалася зі швидкістю 11 Махів і несла шість боєголовок, кожна з яких містила додаткові суббоєприпаси, що мало стати демонстрацією сили проти схвалення Заходом використання Україною систем ATACMS та Storm Shadow. Водночас у Кривому Розі внаслідок ракетного обстрілу з боку Росії 32 особи отримали поранення, а адміністративні та житлові будівлі були пошкоджені, а Запорізька атомна електростанція знову опинилася на межі повного відключення електроенергії через обстріл ліній електропередач.

Ілюстративне зображення/згенероване штучним інтелектом