В інтерв'ю The Wall Street Journal президент Володимир Зеленський офіційно заявив, що Україна готова до контрнаступу. Він також визнав, що Росія все ще має перевагу в повітрі, що може означати великі втрати без додаткової підтримки з боку систем Patriot.

4 червня з'явилися повідомлення про посилення активності України на п'яти фронтах у Донецькій області, що Міністерство оборони Росії поспішно назвало «масштабним наступом». Хоча російська сторона стверджувала, що завдала українцям великих втрат у особовому складі та техніці, незалежні джерела вказували на локальні тактичні успіхи українських військ у районах Рівнополя та Новодарівки. У Бєлгородській області партизани з Добровольчого корпусу Росії захопили додаткових полонених і безуспішно намагалися домовитися про зустріч з губернатором Гладковим для обміну. Водночас британська розвідка описала травень як місяць найінтенсивнішого використання іранських безпілотників (понад 300 одиниць), призначених для виснаження українських арсеналів сучасних зенітних ракет перед очікуваною наземною атакою.

5 червня ознаменувалося різким загостренням боїв на багатьох ділянках фронту, зокрема в районі Бахмута, де українське угруповання «Хортиця» здійснило територіальне просування, змусивши регулярні російські війська перейти до оборони. Заступниця міністра Ганна Малар підтвердила просування військ на кілька сотень метрів у напрямку Кліщіївки та Оріхово-Василівки, що викликало нервову реакцію Євгена Пригожина, який звинуватив армію у втраті частини Берхівки. Російська пропаганда того дня зазнала значної невдачі. Міністерство оборони опублікувало відео, на якому нібито показано знищення німецьких танків «Леопард», яке російські військові блогери швидко спростували як обстріл американських комбайнів John Deere, що працювали в полі. Хакерська атака на радіостанції в прикордонних районах Росії транслювала фальшиву промову Путіна про введення воєнного стану та загальну мобілізацію, що поглибило інформаційний хаос у Російській Федерації.

6 червня увійшло в історію війни як одне з найтрагічніших через навмисне руйнування Новокаховської греблі. Рано вранці в машинному залі здетонувала вибухівка, що призвело до повного прориву дамби та неконтрольованого викиду вісімнадцяти мільярдів кубічних метрів води з Каховського водосховища. Внаслідок стихійного лиха було затоплено близько ста міст, включаючи частини Херсона, що змусило евакуювати тисячі людей по обидва боки Дніпра. У той час як Україна звинувачувала у цьому терористичному акті 205-ту мотострілецьку бригаду Росії, російська сторона безуспішно намагалася перекласти провину на українські обстріли.

7 червня ситуація навколо Бахмута різко змінилася, коли заступниця міністра Ганна Малар офіційно оголосила про перехід українських військ від оборонних до наступальних операцій. Підрозділи під командуванням генерала Олександра Сирського просувалися на флангах міста, прагнучи зайняти стратегічні висоти та встановити вогневий контроль над шляхами постачання. Тим часом з півдня почали надходити повідомлення про втрати, які повінь завдала самій російській армії: вода змила перші лінії укріплень та мінні поля, змусивши повітряно-десантні частини до хаотичного відступу з Голої Пристані та Олешок. Британське міністерство оборони наголосило, що, незважаючи на складну оперативну ситуацію, Україна зберігає ініціативу на більшості ділянок, тоді як спроби росіян контратакувати в районі Веселого зазнали невдачі.

8 червня численні міжнародні джерела та військові аналітики підтвердили початок довгоочікуваного українського контрнаступу на півдні країни. Основні удари, проведені бригадами, оснащеними західною технікою, були зосереджені в Запорізькій області, зокрема навколо Оріхова та Токмака. Там розгорнулися надзвичайно інтенсивні бої, в яких вперше було підтверджено участь німецьких танків Leopard 2A4. Хоча американські чиновники визнали, що українці зазнали втрат у перші години прориву російських оборонних ліній, вони наголосили, що ці втрати не вплинули на загальний хід операції. На тлі триваючих боїв Росія суперечливо перевела групу українських полонених угорського походження до Угорщини, що було здійснено без відома чи згоди влади в Києві.

У наступні дні українські наступальні операції посилилися щонайменше на чотирьох фронтах, і речник Сергій Череватий повідомив про чергове просування військ поблизу Бахмута, просунувшись на понад кілометр. На півдні українські збройні сили продовжили наступ у напрямку Азовського моря, прагнучи перерізати російський сухопутний коридор, що змусило президента Путіна публічно визнати, що український наступ справді розпочався. У відповідь росіяни завдали авіаударів по Звягелю та Умані, використовуючи безпілотники «Шахед» та крилаті ракети. У районах, затоплених обвалом дамби, вони запровадили жорсткі обмеження, дозволивши евакуюватися лише тим, хто мав російські паспорти. Новий пакет допомоги від США на 2 мільярди доларів, включаючи ракетні системи «Патріот» та «Хок», надав значну підтримку Києву, що мало вирішальне значення для захисту наступаючих сил від російських літаків.

Під час несподіваного візиту прем'єр-міністра Канади до Києва Володимир Зеленський нарешті підтвердив проведення контрнаступальних операцій, а також отримав запевнення щодо нової фінансової та військової підтримки з Оттави. На фронті українські підрозділи використали ротацію російських частин поблизу Бахмута для подальших локальних контратак, відсунувши лінію фронту майже на півтора кілометра далі. Ситуація в російській армії почала погіршуватися під напруженими бойовими діями. Український Генеральний штаб повідомляв про масові випадки саботажу та непокори наказам з боку мобілізованих солдатів, яких карало командування та призначало до штурмових підрозділів, де вони розглядалися як «гарматне м'ясо».

Ілюстративне зображення/згенероване штучним інтелектом