1 травня Росія здійснила 19 ракетних обстрілів, 17 авіаударів та 25 ракетних ударів, вразивши цивільну інфраструктуру та спричинивши жертви серед цивільного населення. Сама Херсонська область була 71 раз обстріляна танками, авіацією та артилерією.

В окупованих районах Запорізької області (включаючи Дорожнянку та Константинівку) росіяни запровадили обмеження, заборонивши в'їзд цивільним особам без місцевої реєстрації, посиливши поліцейський режим щодо українського населення.

2 травня в Херсонській області продовжилася примусова паспортизація, де окупанти проводили «рейди» по будинках, залякуючи мешканців депортацією та конфіскацією майна, якщо вони не приймуть російське громадянство. Наступного дня (3 травня) відбулися трагічні напади на цивільні цілі в Херсонській області. В результаті 98 обстрілів (539 снарядів) загинуло 23 мирних жителів та 46 отримали поранення. Росіяни навмисно атакували виключно цивільні об'єкти: залізничний вокзал, супермаркет та заправку в Херсоні. У Генічеському районі посилилися репресії та погрози депортацією проти тих, хто відмовляється приймати російські паспорти.

4 травня Росія здійснила 10 ракетних ударів по Краматорську та Запоріжжю, а також 75 авіаударів. В Одесі безпілотники вразили університетські гуртожитки. Під час візиту до Гааги президент Володимир Зеленський закликав до створення спеціального трибуналу з розслідування російської агресії, наголосивши на необхідності відповідальності за воєнні злочини. У Луганській області окупаційна адміністрація посилила збір даних про працівників місцевих компаній з метою примусового надання їм російського громадянства. 5 травня українців, які відмовилися приймати російські паспорти, примусово виселили зі Старобільська (Луганська область). Їхні будинки передали російським солдатам, а мешканців відправили на фільтраційні пункти. Російські війська завдали ударів по енергетичних об'єктах у Донецькій області, пошкодивши дві електростанції в Краматорську та Слов'янську. Увечері російська армія обстріляла Бахмут, використовуючи фосфорні та запальні боєприпаси, що є кричущим порушенням Женевських конвенцій у міських районах. Одночасно було оголошено про примусову «евакуацію» (виселення) мешканців з 18 міст окупованої Запорізької області.

6 травня Росія завдала шість ракетних ударів (серед інших – по Часів Яру, Константинівці та Херсону) та 77 ракетних ударів, що призвело до жертв серед цивільного населення. В Енергодарі розпочалася незаконна евакуація мешканців до центрів Бердянська та Приморська. Цей процес був дискримінаційним: перевага надавалася тим, хто прийняв російські паспорти в перші місяці окупації, що було політикою примусової асиміляції.

7 травня було здійснено масовані ракетні обстріли (16 ударів) по Харкову, Херсону, Миколаєві та Одесі. У Нікополі в результаті обстрілу ракетами «Град» загинула літня жінка. Дії в Токмаку мають вирішальне значення з юридичної точки зору: росіяни погрожували батькам, що якщо вони відмовляться «евакуювати» своїх дітей, їм не дозволять відвідувати наступний клас. Це було формою шантажу та примусового переселення дітей. Крім того, в Бахмуті Росія продовжувала використовувати фосфорні та запальні боєприпаси проти цілей у місті.

8 травня в Одесі російська ракета повністю знищила склад Українського Червоного Хреста площею 1000 м², вбивши одну людину. Напад на гуманітарну організацію є кричущим порушенням міжнародного гуманітарного права. У Запорізькій області повідомлялося про масове розграбування державного та приватного майна, яке перевозилося до Криму. Крім того, обстріли пошкодили водну інфраструктуру Донецько-Донбасського каналу, перекривши водопостачання тисяч мирних жителів.

9 травня на окупованих територіях Енергодара росіяни почали депортувати сім'ї працівників Запорізької електростанції (ЗАЕС), а самим працівникам заборонили виїжджати з міста, фактично зробивши їх заручниками на атомному об'єкті. Наступного дня «Енергоатом» оголосив про плани Росії депортувати з Енергодара 3100 осіб, включаючи 2700 працівників електростанції. Таке масове, примусове переселення працівників ключових об'єктів критичної інфраструктури під приводом «безпеки» є частиною тактики Росії щодо дестабілізації та збезлюднення окупованих територій.

Ілюстративне зображення/згенероване штучним інтелектом