25 вересня, у відповідь на погіршення ситуації на Донбасі, США оголосили про пакет допомоги на суму 375 мільйонів доларів, включаючи крилаті плануючі бомби AGM-154 JSOW. Ця зброя має дальність польоту понад 110 км і призначена для збільшення дальності ураження для українських F-16.

Технічно цікавою подією стало знищення українцями російського безпілотника Shahed, оснащеного терміналом Starlink, що продемонструвало спроби Росії обійти санкції для підвищення точності своїх безпілотних систем.

Політична напруженість досягла піку, коли Володимир Путін оголосив про зміни до ядерної доктрини Росії. Нові положення передбачають, що агресія неядерної держави, що підтримується ядерною державою, буде розглядатися як спільний напад на Росію, що виправдовуватиме ядерну відповідь. Експерти оцінили це як чергову спробу «ядерного шантажу», спрямовану на те, щоб перешкодити Заходу санкціонувати удари великої дальності ракетами Storm Shadow та ATACMS.

Кінець вересня ознаменувався інтенсивною дипломатичною активністю президента Зеленського у Сполучених Штатах. Хоча Джо Байден оголосив у Вашингтоні про масштабний пакет підтримки в розмірі 7,9 мільярда доларів, передвиборча кампанія в США висвітлила глибокі розбіжності. Камала Гарріс застерігала від «пропозицій капітуляції» від Дональда Трампа, який, у свою чергу, публічно розкритикував Зеленського за небажання вести переговори з Путіним.

На внутрішньому фронті Україна боролася з масованим повітряним терором. У Києві уламки безпілотника розгерметизували газові труби в житлових будинках, а в Кривому Розі російська ракета безпосередньо влучила в будівлю поліції, вбивши чотирьох офіцерів. Жорстокість нападів також підтвердив авіаудар по Ізмаїлу, де протягом ночі загинули троє людей, включаючи дітей. Водночас українська розвідка провела успішну операцію в самій Росії – полковник Олексій Коломейцев, керівник навчального центру операторів безпілотників «Шахед», був убитий у Коломні під Москвою.

28 вересня стався один із найтрагічніших воєнних злочинів місяця. Росіяни здійснили «подвійний напад» на лікарню в Сумах. Після першого вибуху, коли парамедики та поліція прибули для евакуації пацієнтів, впала друга ракета. Цей цинічний напад забрав життя 10 людей, включаючи поліцейських та пацієнтів закладу.

Вересень 2024 року увійшов в історію як перший місяць війни, в якій Росія щодня використовувала проти України безпілотники «Шахед». Було здійснено рекордні 1339 атак, в середньому 44 атаки на добу. Незважаючи на високу ефективність протиповітряної оборони (82% з них були збиті), постійний тиск виснажував оборонні ресурси та тероризував цивільне населення. 

Місяць завершився указом Путіна про призов 133 000 новобранців, що підтвердило, що Кремль не має наміру відмовлятися від тактики затоплення українських позицій масовою кількістю солдатів.

Жовтень розпочався з різких змін у військових операціях, завершивши майже дворічну оборону «фортеці» на півдні Донбасу. Після місяців запеклих боїв та систематичного руйнування інфраструктури українське командування офіційно підтвердило виведення військ з Вугледара. Місто, розташоване на стратегічно важливому місці на стику Донецького та Запорізького фронтів, стало для росіян ключовим для подальших операцій на захід і північ, у напрямку Курахового та Великої Новосілки.

1 жовтня, у День захисників України, коли країна вшанувала пам'ять хвилиною мовчання, росіяни жорстоко обстріляли ринкову площу та автобусну зупинку в Херсоні, вбивши шістьох людей. Водночас у Вугледарі на руїнах хмарочосів були підняті російські прапори. Евакуація останньої сотні мирних жителів відбувалася в екстремальних умовах, під постійним вогнем з виїзних доріг. Успіх росіян на цьому напрямку був досягнутий ціною величезних втрат техніки, але дозволив їм вирівняти лінію фронту.

Перші дні жовтня принесли сенсаційні повідомлення з-за фронту. За даними української розвідки, щонайменше 20 північнокорейських солдатів, включаючи офіцерів, загинули внаслідок ракетного обстрілу поблизу Донецька. Це було перше таке чітке свідчення прямої участі особового складу Пхеньяну в бойових діях в Україні, спрямованих, серед іншого, на контроль за постачанням боєприпасів.

Однак справжнім технологічним шоком став інцидент 5 жовтня над Константинівкою. Росіяни самі збили власний надсучасний малопомітний ударний безпілотник С-70 «Охотник-Б». Літак, ймовірно, втратив зв'язок з базою, а пілот Су-57, побоюючись придбання технології Україною, випустив ракету по своєму «партнеру». Однак уламки впали на контрольованій Києвом території, що надало західним експертам унікальну можливість дослідити російські секретні технології.

Ілюстративне зображення/згенероване штучним інтелектом