top of page
Stack of Files_edited_edited.jpg
Хронологія вторгнення Росії в Україну – Частина 86, квітень 2023 року

25 квітня російські атаки знову зосередилися на Бахмуті, Авдіївці та Мар'їнці. Росія здійснила три ракетні атаки (включаючи дві по Куп'янську), 13 авіаударів та 49 обстрілів. У Куп'янську російські ракети С-300 знищили Краєзнавчий музей, вбивши двох людей та поранивши 10.


У Марганці та Нікополі артилерійський вогонь поранив двох жінок та зруйнував численні будівлі.


Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко 26 квітня повідомив, що російські війська розширюють свої позиції поблизу Мангуша та Бердянська, готуючись до запланованого українського контрнаступу.


Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив, що з початку війни Україна отримала 230 танків та понад 1550 бронетехніки. Командувач НАТО в Європі генерал Крістофер Г. Каволі заявив, що Україна отримала понад 98% обіцяних бойових машин і що достатньо українців пройшло навчання для дев'яти нових бронетанкових бригад. Крім того, президент Володимир Зеленський провів свою першу телефонну розмову з Сі Цзіньпіном з початку вторгнення. Сі Цзіньпін пообіцяв направити делегацію на мирні переговори. Зеленський призначив Павла Рябікіна новим послом у Китаї.


Близько 2:00 ранку 27 квітня росіяни обстріляли Миколаїв ракетами «Калібр», одна з яких влучила у багатоповерховий будинок. Одна людина загинула та 23 отримали поранення, включаючи дитину. Росіяни також атакували село Одрадокам'янка, вбивши жінку та важко поранивши її чоловіка. У Мелітопольському районі 20 російських солдатів загинули від отруєння невідомою речовиною. У Мелітополі було вбито начальника поліції Олександра Міщенка, який співпрацював з окупантами. Того дня Путін підписав указ, що дозволяє депортацію українців, які відмовляються прийняти російське громадянство на окупованих територіях.


28 квітня о 4:40 ранку Росія завдала масованого ракетного удару по цивільній інфраструктурі українських міст, зокрема Києва, Дніпра та Умані. З 23 ракет Х-101/Х-555 та двох «ударних безпілотників» було збито 21. В Умані щонайменше дві ракети влучили в дев'ятиповерховий житловий будинок, вбивши щонайменше 23 людини та поранивши 17. У Дніпрі двоє людей загинули та троє отримали поранення.


Міністр Олексій Резніков запевнив, що Україна готова до контрнаступу, якщо дозволять погодні умови. Центр опору повідомив про підготовку до евакуації керівників російських компаній з Криму.


29 квітня проросійський губернатор Криму Сергій Аксьонов звинуватив українські безпілотники в нападі на паливний склад у Севастополі, який стався близько 4:00 ранку. Речник української розвідки Андрій Юсов підтвердив знищення «10 резервуарів для нафтопродуктів» з 40 000 тон палива, яке забезпечувало Чорноморський флот. Він назвав це «божественною карою» за російські атаки на Умань. Український Генеральний штаб повідомив, що інцидент викликав паніку в Криму. Сім'ї російських солдатів почали масово залишати півострів. Наталія Гуменюк, речниця Української південної групи, підтвердила, що ці дії були частиною підготовки до контрнаступу. Тим часом Євген Пригожин, лідер групи Вагнера, підняв тривогу, повідомляючи про приблизно п'ятикратно більші втрати своїх військ у Бахмуті через брак боєприпасів, і оголосив про можливе виведення військ, якщо логістика не буде відновлена. Українське командування запевнило, що шляхи постачання до Бахмута залишаються відкритими, а «дорога життя» з Часового Яру не була порушена. Президент Зеленський оголосив про майбутній контрнаступ в інтерв'ю шведському телеканалу SVT, посилаючись на наявність зброї та погодні умови.


30 квітня стався інтенсивний ракетний удар. Близько 23:20 росіяни атакували Павлоград, ключовий логістичний та залізничний вузол. Тридцять чотири мирних жителі отримали поранення, а десятки будівель були пошкоджені. Раніше того ж дня ракети також вразили Краматорськ та Костянтинівку, а одна людина загинула внаслідок обстрілу в Херсоні. Тим часом у Бердянську спостерігалася чергова хвиля мобілізації в'язнів, очікується, що приблизно 400 засуджених приєднаються до російських польових військ, а в Луганській області до дій готували до 200 в'язнів, а російське командування мало дозвіл застосовувати вогнепальну зброю проти дезертирів. Руслан Музичук, речник Національної гвардії України, повідомив, що в деяких районах навколо Бахмута та Мар'їнки відстань між сторонами бойових дій становила лише 50–100 метрів, що підтверджує жорстокість боїв. По той бік кордону губернатор Брянської області звинуватив Україну в обстрілі села Суземка, в результаті якого, як повідомляється, загинули чотири мирних жителі.

Ілюстративне зображення/згенероване штучним інтелектом

Zobacz więcej

Завдання фінансується з фінансових ресурсів Міністра

06_znak_ siatka_uproszczony_kolor_ciemne_tlo.png
bottom of page