26 серпня стався наймасовіший повітряний напад на Україну з початку повномасштабного вторгнення, під час якого Росія випустила загалом 127 ракет та 109 безпілотників.

Хоча українські засоби протиповітряної оборони продемонстрували величезну ефективність, знищивши більшість цілей, удари по енергетичній інфраструктурі спричинили масові відключення електроенергії та води в багатьох регіонах країни, включаючи Київ. Під час відбиття цього нападу стався трагічний інцидент – винищувачі F-16 вперше були застосовані в бойових діях, але один з них розбився, що призвело до загибелі льотчика-ветерана Олексія Меса, відомого на прізвисько «Місячна риба».

Наступного дня війни ситуація в Донецькій області ще більше погіршилася, оскільки російські війська захопили Новогродівку та село Калинів. Генерал Олександр Сирський оголосив, що, незважаючи на критичну ситуацію на Донбасі, операція в Курській області триває, і Україна зараз контролює 100 російських міст та майже 1300 квадратних кілометрів території. У відповідь на ці успіхи Росія передислокувала приблизно 30 000 військовослужбовців до Курської області, водночас вживаючи заходів, щоб не послаблювати наступ на Покровському напрямку. Того дня також відбулася чергова хвиля ракетних ударів по готелях у Кривому Розі та Запоріжжі, що призвело до жертв серед цивільного населення.

30 серпня російські бомби ФАБ-500 вразили 12-поверховий будинок та парк у Харкові, вбивши семеро людей та поранивши майже сто інших. На наземному фронті було підтверджено втрату Карлівки та Стельмахівки, а росіянам вдалося повернути собі село Коренево в Курській області, демонструючи зростаючий опір загарбників на власній території. Українське командування зазнало швидких кадрових перестановок, оскільки президент Зеленський звільнив командувача ВПС генерала Миколу Олещука, що громадська думка пов'язала зі суперечками навколо катастрофи F-16. Водночас армія США підписала контракт на 1,3 мільярда доларів на виробництво ракет Javelin, значна частина яких буде оснащена українськими протитанковими бригадами.

Згідно з аналізом проєкту DeepState та британської розвідки, просування Росії до Покровська значно прискорилося в останні дні серпня, агресор наблизився лише за 10 кілометрів до околиць цього ключового логістичного вузла. Генерал Олександр Павлюк звинуватив росіян у навмисному знищенні контрольованого Україною міста Суджа в Курській області авіабомбами, що він порівняв з тактикою «випаленої землі». На Донбасі росіяни продовжили своє просування поблизу Часового Яру, де п'ятеро мирних жителів загинули від сильного артилерійського вогню. 

Початок вересня приніс серію трагічних нападів на українські цивільні об'єкти, зокрема на Харків, де в результаті запуску щонайменше 10 балістичних ракет було поранено майже 50 людей та зруйновано спортивну та комерційну інфраструктуру. Одночасно в Сумах російська ракета влучила в дитячий реабілітаційний центр та дитячий будинок, поранивши 18 людей, включаючи велику групу найменших, які перебували під його опікою. Україна відповіла однією з найбільших атак безпілотників на російську територію на сьогоднішній день, відправивши 158 безпілотників над 15 регіонами, що призвело до вражаючих пожеж на нафтопереробному заводі «Газпром» у Москві та на електростанції Конаково у Тверській області. На наземному фронті росіянам, ймовірно, вдалося захопити Михайлівку та Долинівку. 

3 вересня стало одним із найкривавіших у 2024 році, коли дві російські балістичні ракети вразили Військовий інститут телекомунікацій у Полтаві, вбивши щонайменше 58 людей та поранивши понад 300, що викликало хвилю дискусій щодо безпеки військових зібрань. Тим часом ситуація поблизу Покровська залишалася критичною. Згідно з аналізом OSW, росіяни дійшли до околиць Мирнограда, і українці були змушені відступити з Карлівки, щоб уникнути оточення. Українська внутрішня політика зазнала безпрецедентних перестановок, кілька ключових міністрів, включаючи Олександра Камишина та Ірину Верещук, пішли у відставку, а президент Зеленський посилався на необхідність «нової енергії» та зміцнення державних інституцій перед вирішальною осінню. Ще один російський воєнний злочин був зафіксований на передовій: страта трьох українських військовополонених поблизу Торецька, знятих на відео з дрона. 

4 вересня російський авіатероризм обрушився на Львів, де в нічному обстрілі загинуло семеро людей, включаючи майже цілу родину (мати та трьох дочок), що шокувало громадську думку на заході країни. Поки росіяни систематично знищували навчальні заклади на початку навчального року, українська армія запровадила на поле бою нову та жахливу зброю – «драконячі дрони», що скидають терміт, який випалює ворожі позиції за температури, що наближається до 2500 градусів Цельсія.

Головнокомандувач СЗУ генерал Сирський заявив, що наступ російських військ безпосередньо на Покровськ зупинено і що ворог не просунувся на цій ділянці ні на метр протягом шести днів, що є прямим наслідком успіху Курської операції.

Ілюстративне зображення/згенероване штучним інтелектом