3–4 січня: Росія здійснила масовані ракетні удари, випустивши щонайменше 110 ракет по українських містах, таких як Краматорськ, Запоріжжя та Херсон. Удари призвели до жертв серед мирного населення, підкресливши постійну загрозу для критичної інфраструктури та мешканців України. У відповідь Збройні сили України атакували російський військовий командний пункт у центрі Василівки, що, за даними російських джерел, призвело до загибелі п'яти осіб та поранення ще п'ятнадцяти.

Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що Росія дедалі частіше використовує іранські дрони Shahed для атак на цивільну та критичну інфраструктуру. Однак запаси цих дронів, ймовірно, вичерпуються. Представник української військової розвідки Вадим Скібіцький заявив, що з вересня 2022 року Росія застосувала в Україні близько 660 таких дронів, із яких 540 було збито українською протиповітряною обороною.

4 січня: Керівник української військової розвідки Кирило Буданов оголосив про плани масштабного українського контрнаступу навесні 2023 року, який передбачає наступальні операції по всій території країни. Це свідчить про амбіції України повернути окуповані Росією території.

5 січня: У спільній заяві президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосили про надання Україні сучасного військового обладнання. США зобов'язалися поставити близько 50 бойових машин M2 Bradley, тоді як Німеччина надасть зенітно-ракетну систему Patriot та близько 40 бойових машин Marder із боєприпасами. За даними уряду Німеччини, поставки техніки та боєприпасів очікуються в першому кварталі 2023 року.

Патріарх Кирило, глава Російської православної церкви, закликав до припинення вогню під час православних різдвяних богослужінь 6 і 7 січня. Президент Росії Володимир Путін наказав дотримуватися 36-годинного припинення вогню російськими збройними силами. Україна відкинула цю пропозицію, назвавши її пропагандистською акцією. За оцінкою ISW, це припинення вогню було спробою маніпулювати міжнародною думкою, а також надати російським силам можливість відпочити, перегрупуватися та підготуватися до відновлення наступу.

Українські диверсійні дії були зафіксовані в окупованих Мелітополі та Севастополі, а також на території Росії, зокрема в Курську, Ростові-на-Дону та Новому Осколі, де був знищений склад боєприпасів. Ці операції демонструють активну діяльність України поза лінією фронту.

Міністерство оборони Білорусі оголосило про плани подальшого зміцнення військової співпраці з Росією в рамках так званого Союзної держави Росії та Білорусі. Російський персонал, військова техніка та озброєння продовжуватимуть перевозитися на територію Білорусі. Україна передбачає, що Росія може використати Білорусь як плацдарм для нового сухопутного вторгнення з півночі.

Ілюстративне фото. Створено ШІ