За даними молдавської розвідки (інформація від 19 грудня), Росія планує розпочати наступ на Молдову, що, за словами керівника розвідки Александру Мустяти, є питанням не «якщо», а «коли». Росія нібито прагне з’єднати Придністров’я, регіон, що відколовся від Молдови, з рештою країни, що викликає серйозні занепокоєння щодо стабільності регіону. У контексті цієї ситуації президент Росії Володимир Путін відвідав Мінськ для зустрічі з Олександром Лукашенком. Згідно зі звітом ISW, Лукашенко, ймовірно, відкинув тиск Росії щодо введення білоруських військ в Україну, але тиск щодо посилення відносин між двома країнами залишається.

Тим часом на українському фронті тривають важкі бої, особливо в районі Бахмута, де росіяни втратили частину позицій і їхній наступ зустрічає сильний опір. Українські сили продовжують обмежені контрудари на лінії Сватове-Кремінна та в Луганській області.

20 грудня президент Володимир Путін визнав, що ситуація в чотирьох анексованих Росією областях України (Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській) є "надзвичайно складною" для російських військ. У відповідь на зростання загроз Путін наказав Федеральній службі безпеки (ФСБ) активізувати роботу з охорони кордонів і виявлення зовнішніх загроз і т.зв. зрадники.

Водночас президент Володимир Зеленський відвідав Бахмутський район, який став ключовим пунктом бойових дій. Під час візиту він зустрівся з бійцями на фронті, яких відзначив за мужність.

Міністерство оборони Великобританії підтвердило, що російські війська за підтримки групи Вагнера захопили невеликі райони в східній частині Бахмута, але вуличні бої в житлових районах їм були складні через відсутність відповідної підготовки. Тривають бої навколо Бахмута та Авдіївки, Росія зміцнює свої укріплення на східному березі Дніпра, готуючись до можливих українських контрнаступів.

ISW попереджає, що російські сили, дислоковані в Білорусі, хоч і не беруть безпосередньої участі, можуть становити загрозу для України, хоча ця загроза ще остаточно не визначена.

Президент Володимир Зеленський здійснив свій перший закордонний візит з початку вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, відвідавши президента США Джо Байдена у Вашингтоні. Під час цього візиту він виступив на спільному засіданні Конгресу США, де відзначив ключову роль, яку відіграє міжнародна допомога, в тому числі з боку Сполучених Штатів, у захисті України від російської агресії. Зеленський подарував віце-президенту Камалі Харріс і спікеру Палати представників Ненсі Пелосі український прапор з Бахмутського фронту як символ підтримки українських воїнів.

Під час цього візиту Сполучені Штати оголосили про передачу Україні систем ППО Patriot та інших форм військової підтримки на загальну суму 1,85 мільярда доларів. Пакет також включав розумні бомби JDAM (Joint Direct Attack Munition), які допоможуть Україні захиститися від атак Росії на критичну інфраструктуру.

У той же час президент Володимир Путін і міністр оборони Сергій Шойгу оголосили про збільшення чисельності Збройних сил РФ на 350 тисяч солдатів, довівши їх загальну чисельність до 1,5 мільйона. Вони також оголосили про зміни в оборонній політиці Росії, такі як відновлення Московського і Ленінградського військових округів і створення нових дивізій, які, на думку аналітиків, може бути важко реалізувати в короткостроковій перспективі через проблеми з набором і навчанням нових солдатів.

29 грудня Росія завдала чергового масованого ракетного удару по Україні з використанням безпілотників і крилатих ракет (Х-101, Х-555 і «Калібр»), які запускаються з кораблів і стратегічних бомбардувальників, а також зенітних ракет С-300. Атака була спрямована на критичну та цивільну інфраструктуру, зокрема в таких містах, як Київ, Харків, Львів та Одеса. Українській ППО вдалося збити 54 з 69 ракет і 11 з 24 безпілотників «Шахед 136». Спочатку Михайло Подоляк і Олексій Арестович стверджували, що кількість випущених ракет коливалася від 100 до 120.

В результаті терактів троє людей загинули, шестеро отримали поранення. Атака також спричинила серйозні перебої з електроенергією – 90% Львова та 40% Києва залишилися без світла. Міністерство оборони Білорусі повідомило, що в результаті обстрілу уламки однієї з ракет (ракети С-300) впали в сільські райони Брестської області.

Атаки на Київ повторилися 31 грудня. Тоді Росія випустила близько 20 крилатих ракет, у тому числі Х-101, які були запущені зі стратегічних бомбардувальників Ту-95 над Каспійським морем і з наземних ракетних комплексів. Ціллю атаки були Київ та Вінницька, Житомирська, Хмельницька та Миколаївська області. Командувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що українська ППО збила 12 ракет. Мер Києва Віталій Кличко підтвердив, що щонайменше одна людина загинула та 21 поранена в результаті вибуху, у тому числі японський журналіст Ватару Секіта. Загинули також у Хмельницькому та Миколаєві, чимало людей отримали поранення у Запоріжжі. У кількох регіонах України спостерігаються перебої з електроенергією.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), президент Володимир Путін у своїй новорічній промові не представив планів переламати несприятливий хід війни. Росіяни продовжували бойові дії в районі Сватова-Кремінної, Бахмута та Авдіївки, посилювали репресії на окупованих територіях.

Міністр оборони України Олексій Резніков застеріг росіян від нової мобілізації та можливого оголошення воєнного стану. Крім того, в рамках обміну полоненими звільнено близько 220 осіб, у тому числі 140 українських військових, які обороняли Маріуполь та острів Зміїний.

Фото ілюстративний. ШІ створено