29 травня Швеція оголосила про найбільший на сьогодні пакет військової допомоги Україні на 1,3 мільярда доларів. Цей пакет включає, серед іншого: два літаки-розвідники та управління ASC 890, повне постачання списаних БМП Pansarbandvagn 302, артилерійських снарядів калібру 155 мм та зенітних ракет AIM-120 AMRAAM.

Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що Фінляндія не буде обмежувати Україну у використанні наданої нею зброї для нападу на Росію. Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик також заявив, що Україна має право захищатися і що Польща не обмежує використання своєї зброї проти цілей у Росії. Канада, як підкреслила міністр закордонних справ Мелані Жолі, також не вводила жодних обмежень на використання переданої зброї. Наразі 11 країн-союзників, зокрема Франція, Литва, Канада, Швеція, Фінляндія та Велика Британія, погодилися дозволити Україні використовувати свою зброю для нападу на цілі в Росії.

Держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив, що США можуть скоригувати свою політику щодо використання Україною поставленої зброї для нападу на Росію, якщо це буде необхідно.

Тим часом Україні довелося відкрити третій табір для російських військовополонених через велику кількість ув'язнених. Уповноважена з прав людини Росії Тетяна Москалькова звинуватила українську владу в тому, що вона постійно висуває нові вимоги, що призвело до призупинення обміну полоненими на кілька місяців.

30 травня Міністерство оборони Великої Британії підрахувало, що загальна кількість російських жертв війни в Україні у 2024 році може сягнути 500 тисяч, включаючи як загиблих, так і поранених. Втрати росіян залишалися високими протягом року, в травні середньодобова кількість загиблих становила понад 1200 осіб. Велика кількість втрат стала наслідком виснажливого наступу Росії на лінії фронту. Більшість російських сил складалася з солдатів, які мали лише обмежену підготовку, що змушувало російську армію використовувати хвилі невеликих, але дорогих атак, спрямованих на послаблення української оборони. Росія продовжувала набирати додаткові сили, але необхідність постійного поповнення особового складу обмежувала можливості створення більш боєздатних військ.

Під час неоголошеного візиту до Одеси міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус анонсував новий пакет військової допомоги Україні на 500 млн євро. Цей пакет включає, серед іншого: боєприпаси для IRIS-T, розвідувальні безпілотники, 1 мільйон патронів стрілецької зброї, танки Leopard 1, бронемашини Marder 1 та запчастини до артилерійських систем і танків Leopard. На прес-конференції Пісторіус додав, що Німеччина може розглянути можливість дозволу Україні використовувати німецьку зброю для нападу на військові цілі в Росії.

Тим часом Естонія вирішила використати заморожені російські активи для допомоги Україні відповідно до закону, підписаного президентом Аларом Карісом. У свою чергу міністри закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен і міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде погодилися на використання озброєнь, наданих їхніми країнами, включно з винищувачами F-16, для ударів по військових цілях у Росії, вважаючи це сумісним з правилами ведення війни.

Президент Джо Байден також погодився на обмежене використання американської зброї на території Росії, щоправда, лише в регіонах, які межують із Харківською областю. Водночас використання далекобійної зброї для ураження цілей у глибині Росії залишається забороненим.

Під час візиту президента Володимира Зеленського до Швеції 31 травня разом із прем’єр-міністром Ульфом Крістерссоном було підписано угоду про безпеку, яка передбачає військову та цивільну підтримку України на суму 9,95 млрд доларів США на 2022–2026 роки. Зеленський також підписав аналогічні угоди з прем’єр-міністрами Ісландії та Норвегії, які зобов’язалися надати Україні довгострокову економічну, гуманітарну та оборонну підтримку, а Норвегія додатково надасть 1,2 млрд євро військової допомоги у 2024 році.

США та Німеччина домовилися, що Україна використовуватиме поставлену зброю проти військових цілей на території Росії, але лише в прикордонних з Україною областях, щоб уникнути ескалації конфлікту. Однак були введені обмеження на радіус удару німецької зброї, що обмежило можливість атак до 40 км вглиб російської території.

Литва припустила можливість ввести війська в Україну у відповідь на ескалацію конфлікту Росією, а Польща виступила з пропозицією створити українські війська, мобілізовані в Польщі. Водночас Польща боролася з кібератакою хакерів, пов’язаних із російськими службами, які намагалися пошерити дезінформацію, пропонуючи фальшиву мобілізацію поляків на війну. 

Ілюстративне фото. Створено ШІ