18 жовтня після обміну полоненими між Україною та Росією Володимир Зеленський заявив, що 108 жінок були успішно звільнені, з них 97 – військовослужбовці та 37 – евакуйовані з “Азовсталі”. Цей обмін став значним кроком у деескалації конфлікту та став результатом тривалих переговорів обох сторін. Як повідомляє Reuters, серед звільнених жінок є як медики, так і військові, які потрапили в полон під час боїв за “Азовсталь” у Маріуполі.

Крім того, міжнародні організації, такі як Червоний Хрест, були залучені до моніторингу умов обміну, щоб забезпечити права людини та безпеку звільнених осіб. Як повідомляє BBC, цей обмін полоненими був одним із найбільших на сьогоднішній день і був жестом доброї волі, який може відкрити двері для подальших мирних переговорів.

19 жовтня президент Росії Володимир Путін підписав указ про введення з 20 жовтня 2022 року “повного” воєнного стану в анексованих областях України – Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій. Крім того, указ вводить “середній рівень готовності” в Криму і Севастополі, а також у прикордонних з Україною регіонах, таких як Краснодарський край, Бєлгородська, Брянська, Воронезька, Курська та Ростовська області.

Запровадження воєнного стану дозволяє Росії ще більше обмежувати права населення, такі як евакуація чи примусова праця. Як повідомляє Reuters, цей крок спрямований на посилення контролю над анексованими територіями та збільшення мобілізації військових і цивільних ресурсів. BBC зазначає, що воєнний стан дає російській владі широкі повноваження для введення різноманітних обмежень, які можуть суттєво вплинути на повсякденне життя жителів цих регіонів.

“New York Times” підкреслює, що введення воєнного стану в цих регіонах є безпрецедентним кроком, який може призвести до ескалації напруженості в регіоні.

ООН та інші міжнародні організації висловили занепокоєння тим, що ці дії можуть призвести до подальшого погіршення гуманітарної ситуації та порушень прав людини.

Крім того, “Al Jazeera” повідомляє, що це рішення викликало критику з боку української влади, яка вважає його незаконним, а також загостренням окупаційної політики Росії. На думку аналітиків, запровадження воєнного стану може також перешкодити спробам вирішити конфлікт дипломатичним шляхом, змусивши обидві сторони до подальшої конфронтації.

Як повідомляє “The New York Times”, Росія перекинула з Сирії в Україну від 1200 до 1600 військовослужбовців і зенітно-ракетні комплекси С-300. Крім того, в Україну було також відправлено кілька російських командирів. Згадана передислокація мала на меті посилити російську військову присутність перед обличчям труднощів, з якими вони зіткнулися під час операції в Україні, особливо на Донбасі.

Президент України заявив, що українська сторона не віддавала наказу про підрив Кримського мосту. Водночас він попередив, що дамба Каховської ГЕС була замінована росіянами, які мають намір підірвати її, щоб перешкодити українській операції зі звільнення Херсона.

Крім того, Білий дім підтвердив присутність іранських військових радників у Криму, де «відносно невелика група» допомагала російським силам наносити авіаудари по Україні. Іранські радники допомагали керувати дронами та безпілотними системами, які використовувалися для атак на цивільні цілі та інфраструктуру в Україні.

Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти трьох іранських фізичних осіб та однієї іранської юридиноої особи за дії, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Ці санкції є результатом їхньої ролі у створенні та постачанні безпілотних літальних апаратів, які використовує Росія у війні проти України.

Фізичні та юридичні особи, внесені до санкційного списку, підлягають замороженню активів. Крім того, фізичним та юридичним особам з ЄС заборонено надавати їм кошти. Додатково, на фігурантів списку накладено заборону на в’їзд і проїзд через територію ЄС.

21 жовтня лідери Європейського Союзу обговорили реакцію ЄС на ескалацію російської агресії та наголосили на необхідності додаткової підтримки України. Вони рішуче засудили ракетні атаки та атаки безпілотників, здійснені Росією, які були спрямовані проти цивільних осіб, цивільних об’єктів та інфраструктури в Києві та інших частинах України. Лідери ЄС вимагають дотримання міжнародного гуманітарного права для захисту мирного населення.

Додаткове фінансування у розмірі 500 млн. євро було виділено в рамках Європейського фонду миру, в результаті чого загальна військова допомога ЄС Україні сягнула 3,1 млрд. євро.

Темою для обговорення була також глобальна продовольча криза, в якій ЄС звинувачує Росію, стверджуючи, що використання продовольства як зброї у війні проти України є прямою причиною кризи. Лідери підтримали заклик Генерального секретаря ООН щодо продовження Чорноморської зернової ініціативи, метою якої є забезпечення безперервності експорту українського зерна.

Фото. Логотип Міжнародного Червоного Хреста.