10 жовтня, внаслідок ранкових масованих ракетних обстрілів по всій території України, загинули щонайменше 19 людей, близько 105 отримали поранення. Була зруйнована інфраструктура у понад 20 містах України, зокрема в Києві, Львові, Житомирі, Тернополі, Хмельницькому, Конотопі, Харкові, Кривому Розі, Запоріжжі, Миколаєві, Одесі, Дніпрі, Нікополі, Слов’янську та Івано-Франківську. Було випущено понад 84 ракети, 43 з яких були збиті українськими силами, а 13 із 17 безпілотників були нейтралізовані.

Володимир Путін заявив, що Росія здійснила цей напад у відповідь на атаку на Кримський міст, тоді як українська розвідка повідомила, що напади на Київ та інші міста планувалися ще до 3 жовтня цього року. Президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив про створення разом з Росією “об’єднаного регіонального угруповання військ”, виправдовуючи цей крок твердженням, що Україна планувала напасти на Білорусь.

12 жовтня Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій засудила “спробу незаконної анексії” Росією чотирьох областей України, а саме Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької. Зі 193 членів ООН за резолюцію проголосували 143, проти були Білорусь, КНДР, Нікарагуа, Росія та Сирія. 35 країн, у тому числі Китай, Індія, Пакистан, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Узбекистан (члени Шанхайської організації співробітництва), утрималися від голосування. Ще дев’ять країн, включаючи Іран, не брали участі в голосуванні.

Резолюція закликає до негайного виведення всіх російських військ з України та невизнання спроб анексії Росією. У ній підкреслюється, що дії Росії порушують суверенітет, територіальну цілісність і політичну незалежність України, що є порушенням Статуту ООН. Генеральна Асамблея ООН автоматично розпочала дебати щодо цієї резолюції після того, як Росія скористалася своїм правом вето в Раді Безпеки ООН на аналогічну резолюцію.

Під час дебатів представники різних країн засудили дії Росії, наголосивши на важливості дотримання міжнародного права та Статуту ООН. Багато країн висловили солідарність з Україною, закликавши до мирного вирішення конфлікту та захисту мирного населення та цивільної інфраструктури. Резолюція стала відповіддю на фальшиві референдуми, організовані Росією на окупованих територіях, які міжнародна спільнота визнала незаконними.

13 жовтня Рада ЄС ухвалила пакет законодавчих заходів, спрямованих на посилення підтримки країн і регіонів Європейського Союзу, які борються з наслідками війни Росії проти України. Ці заходи спрямовані, між іншим, на допомогу в прийнятті та розміщенні все більшої кількості українських біженців.

Нові кошти доповнюють попередню фінансову підтримку українських біженців, розпочату в квітні в рамках Політики згуртування для біженців у Європі (CARE). Ці дії додатково підвищують гнучкість у використанні фондів політики згуртованості ЄС, дозволяючи державам-членам ефективніше реагувати на кризу біженців.

Одним з ключових елементів нових заходів є збільшення авансових платежів за проєктами на додаткові 3,5 млрд євро для забезпечення більшої ліквідності програм 2021–2027 рр. Крім того, нові положення дозволяють 100% співфінансування інвестицій, що сприяють соціально-економічній інтеграції громадян третіх країн.

Іншим важливим аспектом є збільшення можливостей переказу коштів між Європейським фондом регіонального розвитку, Європейським соціальним фондом і Фондом згуртованості, з метою полегшення фінансування заходів на підтримку біженців. Також було запроваджено можливість відшкодування витрат на вже завершені проєкти, які були пов’язані з потребами біженців.

Крім того, 30% коштів, виділених на допомогу біженцям, мають бути виділені місцевим органам влади та організаціям громадянського суспільства, які діють у місцевих громадах. Ці кошти призначені для підтримки заходів на місцевому рівні, які є ключовими для інтеграції та підтримки біженців у приймаючих громадах.

Усі ці заходи спрямовані на підвищення ефективності та гнучкості реагування на кризу біженців, а також підтримку як біженців, так і громад, що їх приймають.

Фото. Бомбардування Києва. CC BY-SA 3.0.