8 та 9 лютого підтвердили, що міжнародна складова війни дедалі більше набуває форми офіційного альянсу ресурсів і технологій з російського боку, одночасно посилюючи тиск і навантаження на український бік.

За даними Інституту стратегічної розвідки (ISW), Росія, можливо, постачала Північній Кореї технології безпілотників і ракет в обмін на її особовий склад, який воює в Курській області, що стало ще одним кроком у мілітаризації відносин між Москвою та Пхеньяном і фактично означало використання поля бою як полігону для випробування північнокорейських систем. Водночас Reuters вказало на підвищену точність північнокорейських ракет, що використовуються Росією, що мало не лише оперативне, а й гуманітарне значення, оскільки покращена точність балістичної зброї збільшує ризик успішних ударів по міських районах. 9 лютого українські джерела повідомили про повторне залучення північнокорейських військ до штурмів у Курській області та багатогодинну нічну піхотну атаку, відбиту артилерією та безпілотниками, що свідчить про усталену тактику виснаження та подальше виснаження сил з обох сторін.

10 лютого російські війська повернули собі Фансєївку в Курській області, а українські військові представники вказали на накопичення та перегрупування російських сил у районі Часів Яр, при цьому використання важкої техніки скоротилося на користь більш розосереджених засобів транспорту та логістики. Президент Зеленський повідомив, що протягом минулого тижня Росія використала 1260 авіабомб, майже 750 безпілотників та понад 10 ракет проти України, що безпосередньо призвело до зростання загрози для населених пунктів. 

Україна та Європейський інвестиційний банк підписали угоди про підтримку реконструкції критично важливої та енергетичної інфраструктури. Однак Норвезька рада у справах біженців одночасно оголосила про примусове скорочення операцій з надання допомоги, що в Україні означало призупинення розподілу гуманітарної допомоги десяткам тисяч людей, які проживають поблизу лінії фронту. Тим часом, з американського боку, Дональд Трамп публічно пов'язав продовження підтримки з доступом до українських мінеральних ресурсів та натякнув на можливі зустрічі та обговорення щодо подальшої стратегії, підтверджуючи, що в лютому 2025 року дипломатична гра навколо війни вступила у фазу складних переговорів щодо вартості, гарантій та сталості підтримки.

11 лютого українці розпочали контратаки в районі Покровського, повернувши деякі позиції на південний захід від міста та уповільнивши просування росіян. Тим часом росіяни одночасно просувалися вперед у районах Борового, Лимана, Торецька, Покровського, Курахового та Великої Новосілки, а також загострили ситуацію навколо Костянтинополя на захід від Курахового. У Курській області українці завдали удару на південний схід від Суджи, тимчасово вступивши в бій з російським угрупованням. Росія здійснила масовану ракетну атаку та атаку безпілотниками, пошкодивши газові установки в Полтавській області та інших місцях, залишивши дев'ять міст без газопостачання. У Золочеві поранено мирних жителів, зокрема 12-річного хлопчика. Україна завдала ударів по російських цілях безпілотниками, зокрема по об'єктах у Саратовській області та в районі бази Енгельс-2. На міжнародному рівні Південна Корея дала зрозуміти, що КНДР передасть Росії приблизно 200 далекобійних артилерійських систем, а Трамп оголосив про переговори із Зеленським, візит Келлога до Києва та направлення міністра фінансів для переговорів щодо ресурсів.

У ніч на 12 лютого Росія між іншим завдала ударів по Києву. Повідомлялося про одну загиблу людину та чотирьох поранених, зокрема 9-річну дівчинку. Також пошкодження сталися, серед іншого, у Кривому Розі та на інфраструктурі в Чернігівській області, тоді як у Сумській області повідомлялося про сотні вибухів та пошкоджень цивільних будівель. На фронті продовжувалися місцеві зрушення, зокрема надходили повідомлення про окупацію Росією Макіївки в Луганській області. Велика Британія та Нідерланди оголосили про подальші пакети військової підтримки. Політично вирішальним були дві розмови Трампа, окремо з Путіним та Зеленським, а також європейська відповідь у формі зустрічі міністрів закордонних справ у Парижі, яка завершилася спільним посланням про те, що Україна та Європа повинні брати участь у переговорному процесі та що необхідні сильні гарантії безпеки.

13 лютого нічні атаки порушили повітряний простір Молдови та Румунії, а також повідомлялося про аварії та вибухи дронів на території Молдови, що підвищило ризик регіональної ескалації. У сфері військової підтримки з'явилися повідомлення про постачання ракет IRIS T з Німеччини та норвезьких коштів протиповітряної оборони. Водночас загострилися політичні розбіжності щодо рамок потенційної угоди, причому США наголошували на «реалізмі» щодо кордонів, а посадовці адміністрації натякали на можливість обумовлення майбутньої підтримки. На задньому плані Україна запровадила внутрішні антикорупційні заходи та санкції проти відомих політиків та олігархів.

Найсерйознішим сигналом від 14 лютого з точки зору безпеки та права війни стала атака дрона на захисний екран зруйнованого реактора №4 Чорнобильської АЕС. МАГАТЕ підтвердило, що подія призвела до пошкодження зовнішньої оболонки без збільшення радіації, що мало значні політичні та PR-наслідки під час Мюнхенської конференції з безпеки. Організація із заборони хімічної зброї повідомила про виявлення подразника CS у зразках, наданих Україною, при цьому українська сторона зазначила, що з 2023 року зафіксовано тисячі випадків застосування Росією хімічних боєприпасів. Одночасно було репатрійовано останки 757 загиблих українських солдатів. Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Володимир Зеленський попередив, що Росія може готувати подальшу ескалацію своїх дій, зокрема проти країн НАТО, шляхом, серед іншого, розширення своїх військових можливостей у Білорусі.

Ілюстративне зображення/згенероване штучним інтелектом