Правовий статус громадян України на територіях,окупованих Росією

Міжнародне право встановило комплексну нормативну основу для захисту цивільного населення в умовах збройних конфліктів та воєнної окупації, яка базується на сукупності універсальних договорів, звичаєвих норм та загальновизнаних принципів міжнародного гуманітарного права (далі – МГП). Основою цього регулювання виступає, зокрема, Четверта Женевська конвенція 1949 року, норми Гаазького права, а також відповідні резолюції міжнародних організацій.

Як відомо, одним із основоположних принципів МГП є принцип розрізнення, що вимагає від сторін збройного конфлікту чіткого відмежування між комбатантами й цивільними особами, а також між військовими та цивільними об’єктами. Воєнні дії можуть бути спрямовані виключно проти легітимних військових цілей, тоді як цивільні особи та об’єкти користуються загальним захистом від нападів. Цей захист поширюється також на довкілля та об’єкти, критично важливі для виживання населення.

Крім того, МГП визнає посилений правовий захист для окремих категорій цивільного населення, включаючи осіб, які перебувають під владою сторони конфлікту, але не є її громадянами, а також громадян нейтральних держав, які опинилися на окупованій території. Такі особи мають право на гуманне поводження без жодної дискримінації за ознаками раси, національності, мови, релігії, соціального походження чи політичних переконань. Забороняються тортури, жорстоке або принижуюче гідність поводження, колективні покарання, сексуальне насильство та інші форми жорстокості, що становлять грубе порушення МГП.

читай більше