Статус громадян України в Румунії

Напад Російської Федерації на Україну, розпочатий 24 лютого 2022 року, спричинив серйозний розкол в архітектурі європейської безпеки, що склалася після закінчення холодної війни. Геополітична криза, що виникла в результаті цього, знову висунула на перший план протистояння між демократичними цінностями, які відстоюють Європейський Союз і НАТО, та геополітичним ревізіонізмом, який проводить Росія.

У цьому контексті Румунія, як держава-член обох організацій, взяла на себе передову роль в управлінні гуманітарними, військовими та економічними наслідками конфлікту.

В останні роки Росія демонструвала експансіоністську поведінку, кульмінацією якої стала незаконна анексія Криму у 2014 році та визнання сепаратистських регіонів на Донбасі. За цими діями слідували прямі військові інтервенції та напади на критичну інфраструктуру України, що стало грубим порушенням міжнародного права та принципу державного суверенітету.

З геополітичної точки зору цей конфлікт відображає протистояння між західним баченням, що ґрунтується на дотриманні ліберального міжнародного порядку, та російською парадигмою, що базується на бажанні відновити контроль Москви над колишньою радянською сферою впливу. Росія розглядає розширення НАТО на схід як екзистенційну загрозу, а Україну – як стратегічно важливий прикордонний регіон.

У цьому контексті українська криза стала каталізатором для переосмислення балансу сил у Східній Європі та переорієнтації політики безпеки НАТО та ЄС.

Геостратегічне розташування Румунії є чутливим, оскільки вона безпосередньо межує з Україною та знаходиться поблизу зони конфлікту в Чорноморському регіоні. Триваюча війна призвела до посилення східного флангу НАТО завдяки посиленню присутності союзних військ на румунській території. У цьому відношенні Румунія виграє від розгортання американських та французьких військ на своїй території, а також від створення бойової групи НАТО під французьким командуванням.

читай більше