Росія в юриспруденції Європейського суду з прав людини

Трагічний досвід Другої світової війни та злочини, скоєні різними тоталітарними режимами, показали, що національних механізмів захисту демократії та прав людини в певних ситуаціях може виявитися недостатньо. Тоді було прийнято рішення про необхідність створення нормативно-правових актів щодо захисту прав людини на наддержавному рівні. Результатом роботи стало, серед іншого: розробка тексту Європейської конвенції з прав людини, яка була підписана в Римі 4 листопада 1950 р. Ще одним успіхом творців Конвенції стало створення спеціального наднаціонального юрисдикційного органу Європейського суду з прав людини (далі: ЄСПЛ).

Приводом для введення російських військ стали події на сході України, тобто в Луганській і Донецькій областях, тa заворушення в Криму. Нова влада Криму закликала Росію забезпечити мир і безпеку для жителів Криму. Військові дії Росії в Україні спонукали владу в Києві до активних дій щодо використання міжнародного правосуддя та привернення уваги світової громадськості до цієї проблеми. Предметом скарг, поданих Україною до ЄСПЛ проти Росії, були військова агресія Росії, підтримка та фінансування терористичних угруповань у Донецькій та Луганській народних республіках, а також дискримінація національних меншин, порушення прав людини та громадянських свобод в Криму та східних районах країни. Подання позовів у міжнародних судах, окрім морального та престижного виміру, може також мати значні фінансові наслідки. 

Після нападу Росії на Україну Комітет міністрів Ради Європи 25 лютого 2022 року призупинив права країни в організації з негайним набранням чинності. Комітет міністрів назвав дії Росії «порушенням миру в масштабах, небачених на європейському континенті з моменту створення Ради Європи». Під час позачергової сесії 15 березня 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила висновок про виключення Росії з цієї організації. Раніше в той же день МЗС Росії оголосило про рішення вийти РФ з Ради Європи і про намір вийти з Європейської конвенції з прав людини. У вищезазначеному висновку Парламентська асамблея зазначила, що «Російська Федерація посилила свої військові дії проти України до безпрецедентного рівня, спричинивши тисячі жертв серед цивільного населення, переміщення мільйонів людей і спустошивши країну. Розпочавши цю подальшу військову агресію, Російська Федерація вирішила вдатися до сили, а не до діалогу та дипломатії для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей, порушуючи правові та моральні норми, які регулюють мирне співіснування держав. Така поведінка ігнорує саму суть Ради Європи, закріплену в її Статуті (ETS № 1), а саме переконання, що прагнення до миру, заснованого на справедливості та міжнародній співпраці, має важливе значення для збереження людського суспільства та цивілізації». Призупинення членства Росії в Раді Європи відбулося 10 квітня 2014 року, за те, що Росія окупувала Крим і підтримувала військові операції на сході України. Однак 17 травня 2019 року Комітет міністрів Ради Європи прийняв декларацію, в якій підтримав відновлення повного права голосу російської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Рішення Ради Європи прокоментували як успіх Москви, без будь-яких поступок з її боку, включно зі зміною її агресивної політики щодо України. Однак у результаті подій лютого 2022 року можливе відновлення прав членства Російської Федерації в Раді Європи не могло бути прийнято. Отже, 16 березня 2022 року її членство в Раді Європи закінчилося, а 16 вересня 2022 року, відповідно до резолюції Комітету Міністрів від 23 березня 2022 року, вона припинила бути Високою Договірною Стороною Конвенції з прав людини. Наслідком такого правового статусу є те, що ЄСПЛ розглядатиме заяви проти Росії щодо ймовірних порушень Конвенції, які мали місце до 16 вересня 2022 року.

Прочитайте все: