Міграційне право в міжнародному праві та праві Європейського Союзу – концептуальний обсяг

У латинській мові слово migratio означає ‘переселення’ або ‘(е)міграцію’. Міграція – це переміщення людей, спрямоване на постійну або періодичну зміну місця проживання як усередині країни, так і з однієї країни в іншу. У науці часто виділяють також міжнародну мобільність, яка передбачає перетин державного кордону, незалежно від тривалості переміщення.

Словник іноземних слів Duden визначає міграцію як “переміщення осіб або груп осіб у географічному чи соціальному сенсі, поєднане зі зміною місця проживання”. Відповідно до Словника іншомовних слів PWN, міграції – це “демографічні мандрівки або механічне (фізичне) переміщення людей; елемент і основна форма (крім кругообігу) просторової мобільності; означають територіальні переміщення, пов’язані з відносно тривалою зміною місця проживання”. Найбільш спрощене визначення полягає в тому, що “мігрант – це особа, яка прибуває або залишає певне місце іншим шляхом, ніж через народження чи смерть”.

Визначення міграції підкреслюють як правові, політичні, територіальні, часові, так і соціальні аспекти цього явища. Міграція є саме таким процесом, тому закон відіграє тут лише роль фактора, який регулює функції міграції та правове становище мігранта в приймаючій країні. У літературі з цього питання вважається, що найпростішим визначенням мігранта є особа, яка вирішила назавжди, добровільно чи вимушено, переїхати з наміром оселитися в новому середовищі. При цьому слід також врахувати важливість причин, які вплинули на індивіда, щоб він вирішив переїхати, подолати природну тяжкість та вийшов з поточного сімейного та етнічного середовища, а також вплив на політичні та економічні процеси у власній країні.

прочитати все