Характер та статус злочинів, вчинених на території України у 2014-2022 рр

Міжнародні злочини, вчинені окремими особами, мають подвійний значення. З одного боку, вони є частиною національного права, а з іншого — важливою частиною міжнародного публічного права. Історично вони походять від міжнародного права збройних конфліктів, яке почало динамічно розвиватися на рубежі ХІХ-ХХ ст. Можна висунути тезу про те, що міжнародні злочини осіб проникли в національне право саме з міжнародного права. До Гаазьких мирних конференцій 1899-1907 років спроби кодифікувати на національному рівні методи і засоби ведення військових дій і встановити кримінальну відповідальність за їх порушення досить поодинокі.

 До таких спроб належать лише т. зв. Ліберальний кодекс 1863 року, написаний у формі інструкцій командувачем американської армії, що містив норми права війни, забороняючи будь-які зловмисні акти насильства, вчинені проти осіб на окупованій території, будь-яке знищення власності, а також акти пограбування та зґвалтування, а також дії, що порушують фізичну недоторканість мешканців територій, охоплених конфліктом. Ліберальний кодекс також сформулював перші правила, що криміналізують дії, вчинені членами збройних сил США, такі як: підпал, вбивство, пограбування, крадіжка, крадіжка зі зломом і зґвалтування. Кодекс встановив презумпцію, що такі дії, вчинені американськими солдатами на території іншої країни, вважаються такими, що були вчинені на території Сполучених Штатів. 

Теза про міжнародне походження злочинів, вчинених міжнародними особами, є важливою для визначення сутності та статусу цих злочинів, а також для норм кримінальної відповідальності за їх вчинення, зокрема у сфері злочинів, вчинених на території України після 2014 року. Предметом цього аналізу є не те, чи і які міжнародні злочини були скоєні під час збройної агресії на території України після 2014 року і чи хтось несе за них відповідальність. Це завдання національних і міжнародних судів, а не доктрини міжнародного права. Аналіз покликаний допомогти визначити характер міжнародних злочинів, вчинених окремими особами, та їх поточний правовий статус. Це непросте завдання, оскільки норми, що визначають дозволені способи і засоби ведення бойових дій, визначають міжнародні злочини та встановлюють правила міжнародної кримінальної відповідальності за них, розкидані по багатьох міжнародних угодах. Значною мірою ці норми також встановлені в джерелах міжнародного права, крім писаних, наприклад звичаєвому міжнародному праві. Зокрема, це стосується злочинів проти людяності та злочинів проти миру (злочинів агресії), які ще не врегульовані міжнародною угодою, що зобов’язує держави переслідувати та карати їх, включаючи міжнародне співробітництво. 

Читати далі