Кібервійна Росії проти України 

«Кіберпростір - це, серед іншого, комунікаційний простір, створений системами онлайн-зв'язку. Він дозволяє користувачам спілкуватися онлайн і встановлювати відносини в режимі реального часу. Кіберпростір - це середовище для обміну інформацією через мережі та комп'ютерні системи. Кіберпростір - це вимір діяльності, в якому вся діяльність відрізняється за своєю природою від фізичного середовища. Oкрім наземного, морського, повітряного, а також космічного середовища, це новий вимір, в якому може здійснюватися діяльність, в тому числі військового характеру». Наведене вище визначення Мацея Марчика чудово відображає суть явища, яке несе з собою як нові можливості для розвитку, так і забезпечує ідеальне середовище для військових операцій. Дійсно, кібератаки не тільки супроводжують звичайні війни, але часто передують або замінюють їх. Так само війні Росії з Україною передувала війна в кіберпросторі щe до того, як відбувся звичайний напад.

Для Росії Україна стала мішенню для кібератак задовго до початку повномасштабної війни в лютому 2022 року. Кібератаки є елементом інформаційної війни, що безпосередньо випливає з так званої "доктрини Герасимова", оголошеної Росією ще в 2013 році, до подій на Майдані в Києві. Валерій Герасимов, начальник Генерального штабу Збройних сил Росії, а також російський військовий стратег, виступив з лекцією на конференції в Академії військових наук у Москві, де виклав засади війни нового покоління. Згідно з його концепцією, інформаційна війна може бути настільки ж ефективною, як і традиційна атака. Таким чином, війна нового покоління полягає у включенні в конфлікт дій, спрямованих на створення дезінформації, хаосу і дестабілізації на території супротивника. Кіберпростір є ідеальним місцем для проведення такого роду операцій.

Насправді, такий тип війни, що безпосередньо передує звичайній атаці, практикувався, зокрема, у 2008 році. Тоді це були прості DdoS-атаки, тобто атаки на основі методу переповнення, спрямовані на блокування певного мережевого сервісу або призупинення роботи певного комп'ютера шляхом пересилання великої кількості пакетів даних. Тоді російські атаки були спрямовані на сайти грузинської адміністрації. У наступні дні інформаційна війна перемістилася в медійну сферу, окрім блокування грузинських серверів. Як зазначає Агнєшка Легуцька, війну за «уми і серця» світової громадської думки тоді виграла Грузія, яка за допомогою американського консалтингового агентства Orion Strategies набагато професійніше формувала медійні повідомлення. Після цього Росія переклала основний тягар інформаційної війни на неурядові організації. Варто звернути увагу на наративи, що з'являлися в той час, які були розроблені під час війни з Україною. Російська сторона докладала зусиль для дискредитації свого політичного опонента, звинувачуючи грузинського президента у фашизмі та імперіалізмі. Саакашвілі був представлений як пішак у геополітичній грі США, його порівнювали з Адольфом Гітлером. Його також звинувачували в геноциді проти осетинського народу.

Прочитайте все: