Сімнадцятий пакет санкцій Європейського Союзу: чи дійсно заходи проти “тіньового флоту” обмежать доходи Російської Федерації?

У травні 2025 року Європейський Союз прийняв найбільший з початку повномасштабної війни пакет санкцій проти Російської Федерації як інструмент міжнародного права та права Європейського Союзу, що має на меті обмежити здатність держави-агресора отримувати вигоду від незаконного застосування сили у розумінні Статуту Організації Обʼєднаних Націй.

Сімнадцятий пакет санкцій зосереджений на посиленні санкційного режиму щодо так званого “тіньового флоту”, тобто неформальної мережі суден, що використовуються для обходу цінового обмеження, встановленого Групою семи (G7) для російської нафти та нафтопродуктів. Рада Європейського Союзу повідомила про застосування обмежувальних заходів до майже двохсот суден та про внесення до санкційного списку нових суб’єктів господарювання, пов’язаних з експортом енергетичних ресурсів, зокрема компанії “Сургутнефтегаз”. Паралельно Європейська Комісія та держави-члени оголосили про посилення імплементації чинних регуляторних норм у секторі енергетики та у сфері технологій подвійного цивільно-військового призначення.

Впровадження цих заходів є елементом ширшої архітектури притягнення до відповідальності за агресію. Секторальні та фінансові санкції мають цілеспрямований і пропорційний характер: вони перекривають потоки доходів, а також логістичних і страхових послуг, що підтримують військовий потенціал, не спрямовуючись проти цивільного населення як такого. Вони також створюють умови, сприятливі для інших інструментів відповідальності: проваджень Міжнародного кримінального суду, ініціатив щодо створення спеціального трибуналу з питань злочину агресії, використання універсальної юрисдикції національними судами, а також конфіскації активів, пов’язаних з порушеннями, та майбутніх позовів про відшкодування збитків. Іншими словами, ущільнення санкційного режиму щодо “тіньового флоту” не лише обмежує поточну рентабельність експорту нафти, але й посилює послідовний і правомірний тиск на державу-агресора, метою якого є скорочення горизонту фінансової спроможності ведення війни та зміцнення основ системи міжнародної відповідальності.

Читати далі