Не всі діти в цій війні гинуть під завалами зруйнованих будинків. Деякі з них втрачають безпеку, дитинство й майбутнє менш помітним способом, стаючи інструментами в руках дорослих учасників конфлікту.

Війна в Україні виявила жорстоку правду: сьогодні діти є не лише жертвами бомб, депортацій і насильства, а й оперативним ресурсом, який цілеспрямовано використовують державні розвідувальні служби. Підлітків, яких вербують через зашифровані комунікатори, спокушають грошовими винагородами або піддають психологічному тиску й шантажу, використовуючи їх для диверсійних і розвідувальних завдань, а в крайніх випадках – для вчинення актів насильства терористичного характеру.

Цей аспект війни залишається в тіні образів зруйнованих міст і статистики жертв серед цивільного населення, хоча його наслідки можуть бути не менш тривалими й руйнівними. Діти, яких використовують для розвідувальної діяльності, є подвійними жертвами конфлікту: спочатку системного насильства, яке позбавляє їх безпеки та стабільності, а згодом – цинічних розрахунків держав і збройних акторів, для яких вік стає оперативною перевагою, а не моральним обмеженням. Сьогодні Україна є одним з епіцентрів цього явища, але не єдиною його ареною. Приклади з Ізраїлю, Ірану та європейських країн показують, що вербування неповнолітніх для таємних операцій стає елементом ширшої глобальної логіки гібридної війни.

Нижче поданий текст є спробою окреслити явище, яке надто часто вислизає з суспільної та експертної уваги: діти як жертви війни, змушені брати в ній участь по той бік барикад.

Діти в логіці війни: між гуманітарним захистом та оперативною інструменталізацією

Війна в Україні руйнує дитинство щонайменше двома базовими способами. Перший із них є найбільш помітним і відповідає класичному уявленню про збройний конфлікт. Він охоплює загибель дітей, отримані поранення, досвід насильства, втрату житла, розпад сімейних зв’язків і тривалі психологічні наслідки, які часто супроводжують наймолодших протягом усього життя. Другий спосіб руйнування дитинства значно рідше висвітлюється в публічній дискусії, хоча з точки зору безпеки має не менш серйозне значення. У цьому вимірі діти перестають бути виключно жертвами військових дій і стають оперативним ресурсом, який використовується для шпигунських, диверсійних або терористичних завдань. У таких випадках неповнолітні одночасно постають як жертви війни та її примусові виконавці, яких вербують за допомогою фінансових обіцянок, психологічних маніпуляцій, шантажу або залякування.

Читати далі