Гуманітарнаперспектива війни в Україні

Війна в Україні, що розпочалася у 2014 році та загострилася в лютому 2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення російських сил, призвела до одного з найбільших гуманітарних криз у Європі з часів Другої світової війни. Більш ніж через два з половиною роки після інтенсифікації бойових дій ситуація цивільного населення у багатьох регіонах залишається драматичною. Конфлікт спричинив численні внутрішні та міжнародні міграції, глибоко вплинув на психологічний стан мільйонів людей, призвів до знищення критичної інфраструктури та посилив загрозу українській культурній спадщині. Ця стаття висвітлює основні гуманітарні аспекти триваючої війни, спираючись на дані та аналіз, доступні станом на листопад 2024 року.

Складна повсякденність переселенців та біженців

З моменту початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року мільйони людей були змушені залишити свої домівки. За різними оцінками, лише в Україні кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у пікові моменти перевищувала десятки мільйонів, хоча точні дані змінювалися залежно від ескалацій та тимчасових припинень бойових дій. Значна частина цих людей вирішила виїхати за кордон, особливо до країн Європейського Союзу. Зі свідчень біженців випливає, що у перші місяці війни пріоритетом було забезпечення безпеки дітей та людей похилого віку, тоді як питання довгострокової стабілізації вирішувалися на наступних етапах.

У 2023 та 2024 роках з’явилися ініціативи, які полегшували повернення деяких родин, особливо після того, як українська армія відновила контроль над частиною окупованих територій. Проте багато біженців все ще побоюються нової ескалації бойових дій, а частина з них адаптувалася до приймаючих громад у Німеччині, Польщі, Канаді чи інших країнах. Водночас українська влада закликала співвітчизників повертатися, прагнучи зупинити прогресуючий процес депопуляції країни.

Ситуація у звільнених регіонах часто настільки ж складна, як і на територіях, де все ще тривають бойові дії. Згідно з доповіддю International Crisis Group, підготовленою у червні 2024 року, масові руйнування інфраструктури, включаючи будинки, школи, лікарні та системи каналізації, ускладнюють нормалізацію життя на цих територіях. Крім того, високі витрати на відновлення у поєднанні зі складною фінансовою ситуацією України свідчать про те, що реабілітація звільнених районів може тривати ще багато років.

Вплив конфлікту на психічне здоров’я

Тривалий стрес, викликаний війною, має серйозні наслідки для психічного здоров’я людей, які перебувають на територіях, охоплених конфліктом, а також тих, хто втік за кордон. Багато біженців страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії та тривоги, що також ускладнює їхню інтеграцію в нові спільноти. Ветерани, які повертаються до цивільного життя, потребуватимуть психологічної підтримки протягом багатьох років, що є значним викликом для вже перевантаженої системи охорони здоров’я.

Знищення лікарень та медичних закладів додатково ускладнює доступ до психіатричних послуг. У березні 2023 року світ облетіли повідомлення про бомбардування кількох лікарень у Херсонській області, що стало одним із прикладів цілеспрямованих атак на цивільні об’єкти. Конфлікт від самого початку характеризувався численними порушеннями міжнародного гуманітарного права, включаючи навмисне знищення та пограбування медичних закладів. Наслідки цих дій відчутні й досі, а нестача кадрів і недостатнє фінансування лише поглиблюють кризу.

Прочитайте все: